Handmade годинник

Як часто з екрану телевізора, зі сторінок журналів чи інтернет спільнот нас вчать, як зробити з нічого, що-небудь прекрасне. І ми дивимося на це з захопленістю дівчаток-підлітків і насолоджуємося. Ех, от якби в мене руки росли з правильного місця, я б теж щось зробила. Як часто вас відвідують такі думки? Скажу чесно, мене постійно. Але, закоренілий усталену думку, що я не можу навіть голку в руках правильно тримати, сидить в мені дуже впевнено і міцно. Але, ймовірно у кожної такої панночки як я, наступав момент, коли ми говорили собі: - Була, була. І бралися майструвати що-небудь "таке", в 90% випадків кидаючи свої жалюгідні спроби, не встигнувши пройти і третини шляху.
Але в цей раз я сказала собі: - Все вистачить, ти повинна довести справу до кінця, чого б тобі це не коштувало.
Отже, я згадала про годинник давно пилівшіхся на полиці в коморі і вирішила зробити з них річ, яку буду використовувати.
Сто років тому, який то "добрий" людина подарував нам це убозтво, яке, як і варто було здогадатися, поповнило колекцію незатребуваних речей.
З бездонного шафи витягли на світло стара кофточка, з красивим матеріалом, але давно не підходить за розміром. Знайшовся клей момент і викрутка.
Процес почався.
За допомогою викрутки, я зняла страшний пластиковий кожух з годин, вийняла скло і оглянула циферблат, який подекуди довелося підклеїти.
Потім, відрізала відповідний за розміром шматок тканини від кофтинки і вирізала в ній дірку по центру. До слова сказати, не промахнутися з розміром, вдалося тільки з другої спроби, так як в першу, матеріал ледве-ледве діставав до обідка. Так що зі свого досвіду можу сказати, краще відрізати більше і потім підрізати вже на ободі годин.
Слідом почався трудомісткий і самий неприємний момент, потрібно було обклеїти матеріалом пластиковий кожух.
За допомогою клею і чиєїсь матері, мені таки вдалося це зробити. Правда, довелося розпрощатися з манікюром і пару раз відривати пальці, які приклеювалися замість тканини. Але методом проб і помилок я здогадалася, що простіше використовувати стару кулькову ручку, зворотним боком якої дуже просто приклеювати матеріал. Про свої плачі, коли доводилося відривати і переробляти, тому що тканина стирчала, не буду навіть розповідати.
І ось клей висох, можна було заново зібрати годинник. Як не дивно, виглядали вони дуже навіть приємно, але чогось не вистачало. І тут я згадала про метеликів, які "живуть" на позбавленою смаку картині у моєї подруги, роблячи її, дуже навіть класної.
Вирішено, роблю декор з метеликів.
Намалювала шаблон на папері і вирізала. Потім, знайшла кришку від салату, який на вагу купувала кілька днів тому, і зрозуміла, що цей пластик підійде на всі сто. Перенесла шаблон на пластик і вирізала два метелики.
Зігнула в місцях початку крилець, так як пластик для цього був досить м'яким.
Після довелося згадати дитинство і почати малювати. Придалися старі лаки для нігтів, яких виявилося в надлишку. На лицьову сторону я завдала колір основу, червоно-оранжевого кольору.
Зробила ободок-кантик бронзовим, намалювала сполохи блідо-рожевим і золотистим, і поставила по чотири точки білим кольором на кожну метелика.
Підсумок мене порадував, метелики поблискували, але не були химерними або занадто строкатими, що було б зайвим при сіро-блакитний тканини з малюнком "Пейслі" на ободі годин. Приклеїла їх на годинник в довільному порядку і стала насолоджуватися результатом.
Всього дві години роботи, загублених манікюр і здерта від клею шкіра на пальцях. Але підсумок перевершив всі мої очікування. Милі годинник з метеликами тепер висять у мене на самому центральному місці. І як не дивно, через годину я вже не думала про манікюр і засохлому клеї, а ось на годинник поглядала часто, так як вони мені дуже подобаються.

Дивіться відео: Програма HandMade - Годинник власноруч (Грудень 2024).